Статьи по тегу:
/* дневной архив */ } elseif (is_day()) { ?>Статьи за
/* архив за месяц */ } elseif (is_month()) { ?>Статьи за
/* за год */ } elseif (is_year()) { ?>Статьи за
/* архив по автору*/ } elseif (is_author()) { ?>Автор
/* страницы */ } elseif (isset($_GET['paged']) && !empty($_GET['paged'])) { ?>Архивы
}?>21.11.2012
Середньоазіатська черепаха
Рубрика: РептилииАвтор: admin
Середньоазіатська черепаха. Раніш цю черепаху називали степовою і відносили до роду Тевіисіо, але потім її виділили в окремий рід, що складається з одного виду. Живе середньоазіатська черепаха в країнах Середньої Азії, Індії, Пакистану, Афганістану й Ірану.
На території Росії ця тварина зустрічається на північно-східному узбережжі Каспійського моря. Живе вона в пустельних і напівпустельних районах, а також у горах. Панцир середньоазіатської черепахи округлий, не занадто високий, жовтувато-ко-ричневого кольору, з темними плямами.
Карапакс складається з 13 щитків, пластрон — з 16. З боків панцира розташовуються 25 щитків. На кожнім щитку карапакса знаходяться борозенки, число яких відповідає точній кількості років черепахи. Пластрон у самців злегка увігнутий.
Довжина панцира цього виду в деяких випадках може досягати 28 см, однак найчастіше дорослі особи мають панцир довжиною близько 20 см. Самці середньоазіатської черепахи, як правило, менші самок. Середньоазіатська черепаха в природних умовах, як правило, двічі впадає в сплячку — узимку і під час літньої жари.
Перед тим як заснути, черепахи готують для себе нори, глибина яких іноді може досягати 2 м. При утриманні цих тварин у будинку влаштовувати сплячки їм необов’язково, тому що домашні умови значно відрізняються від природних.
У березні-квітні черепахи виходять зі сплячки і починають спаровуватися. З квітня по липень самки відкладають 2-3 рази по 2-6 яєць у викопані в ґрунті ямки. Час дозрівання яєць — 80-110 днів. Статевої зрілості ці тварини досягають на 10-му році життя.
Comments (0)
Промениста черепаха
Рубрика: РептилииАвтор: admin
Промениста черепаха.
Промениста черепаха являє собою досить велику сухопутну тварину довжиною 38 см. У зрілому віці її вага може досягати 13 кг. Карапакс дуже високий, куполоподібної форми.
Щитки панцира чорні чи темно-коричневі, на кожнім з них знаходиться жовтувата пляма, що нагадує формою зірку з розбіжними до країв променями.
Голова і кінцівки цього виду мають жовтувате фарбування, а верхня частина голови, мордочка і шия — чорні.
У самців пластрон сильно увігнутий. В основному променисті черепахи живуть на Мадагаскарі. До кінця першої чверті XX століття ці тварини жили в заростях кактуса опунції, але після того, як жуки, які активно размножалися в той період, знищили велику частину рослин, черепахам довелося перемінити місця мешкання.
Спарювання відбувається навесні, а потомство з’являється на світ у вересні. Під час шлюбних ігор самець ходить колами навколо самки, намагаючись піддягти її панцир своїм, видаючи при цьому звуки, що нагадують кудкудакання.
Самки віддають перевагу самцям з панциром довжиною не менш 33 см, хоча самці з панциром довжиною ЗО см уже є статевозрілими. Самки відкладають приблизно по 12 яєць. Довжина панцира черепашок, що тільки вилупилися, складає близько 3 см.
Фарбування карапакса чорне з білими візерунками. У неволі променисті черепахи досить поширені, їх часто утримують у домашніх умовах і в зоопарках. Останнім часом чисельність цих тварин у природі значно скоротилася, тому що їх часто використовують для готування блюд китайської кухні.
Comments (0)
Червоновуха черепаха
Рубрика: РептилииАвтор: admin
Червоновуха черепаха.
Червоновуха черепаха є представником роду прісноводних прикрашених черепах, до якого відносяться 10 видів. Це дуже красиві тварини. На голові і шиї черепах є малюнки зі смуг і цяток.
Панцир цих рептилій зморшкуватий. Його максимальна довжина— 40 см. Червоновухою черепаху назвали завдяки двом червоним цяткам на голові, за очима. Незважаючи на те, що ушей у неї немає, як і в інших видів черепах, представники цього виду чують майже так само добре, як кішки.
Їхнє фарбування може бути найрізноманітнішим, крім того, воно може змінюватися з віком (деякі самці до старості стають цілком чорними).
Цятки, через які черепаху називають червоновухою, бувають не тільки червоного, але і жовтого кольору. У природних умовах червоновухі черепахи живуть у східній частині Північної Америки. Найчастіше вони живуть у ставках і невеликих озерах із заболоченими берегами, а також у болотах і заплавах рік.
Питание красноухой черепахи. Размножение красноухой черепахи.
Харчуються ці тварини як рослинною, так і тваринною їжею. Відразу після виходу зі сплячки в березні-квітні чевоновухі черепахи починають спаровуватися. Дуже цікаві їхні шлюбні ігри. У процесі залицяння (яке, як і спарювання, відбувається у водоймах) самець плаває перед самкою, причому мордочкою до неї, тобто задом наперед.
При цьому самець витягає передні лапи й обережно доторкається до її мордочки довгими пазурами, як би погладжуючи.
Яйця червоновухі черепахи відкладають на суші в період із квітня по червень. Найчастіше в рік буває дві кладки, по 9-25 яєць у кожній.
Перед тим як відкласти яйця, самка риє в піску чи грунті гніздо круглої форми, змочуючи обране місце водою з анальних міхурів. Місце для гнізда найчастіше вибирається затінене. Потомство з’являється на світ наприкінці липня чи в серпні. Маленькі черепашки цього виду досягають статевої зрілості тільки через 10 років.
Comments (0)
Размножение черепах
Рубрика: РептилииАвтор: admin
РАЗМНОЖЕНИЯ ЧЕРЕПАХ
Размножение красноухих черепах.
Весной, после завершения зимней спячки, у черепах наступает период размножения. Этот период у многих видов начинается с драк между самцами. Иногда такие драки бывают довольно жестокими, самцы причиняют друг другу значительные раны, пытаясь опрокинуть соперника на спину — состояние, в котором все черепахи беспомощны.
Яйца черепах покрыты твердой известковой оболочкой, а у морских видов и некоторых мягкотелых — мягкой, подобной пергаменту, но очень прочной. Количество яиц у разных видов неодинаково — от нескольких штук до нескольких десятков.
Забота о потомстве оказывается во всех черепах только в том, чтобы в соответствующем месте выкопать яму, отложить туда яйца, засыпать их сверху песком и утрамбовать его.
Развитие зародыша в яйце происходит за счет тепла солнечных лучей. Инкубация яиц длится 2-3 месяца, после чего черепашенята вылупляются. Этот процесс для малышей-не является простым делом. Ведь выбраться из заключения бывает нелегко, слишком уж плотная оболочка.
В морских видов черепах размножения связано с далекими миграциями до места откладывания яиц. При этом черепахам приходится проплывать в океане огромные расстояния.
Так, например, зеленая черепаха от берегов Бразилии, то есть там, где имеются прекрасные пастбища под водой, к местам своего гнездования — на песчаных пляжах небольшого острова Вознесения — преодолевает более 2200 км.
Наблюдения показали, что морские черепахи — замечательные навигаторы, они плывут настолько точным курсом, что приводит прямо к нужному им пункту.
Как же они ориентируются в морских просторах? Как находят дорогу к местам размножения?
По этому поводу существуют разные гипотезы: предполагают, что черепахи способны ориентироваться по Солнцу, по звездам, по запаху (улавливание органами обоняния особые химические вещества, которые морское течение приносит от мест гнездования). Однако все эти гипотезы не доказаны, и исследователи продолжают искать ответ .
Уместно сказать, что лучше всего изучены миграции зеленой черепахи, а о других известно очень мало. Долгое время загадочным был вопрос о размножении атлантической формы ридлеи (этот вид, как и все другие виды морских черепах, представлен двумя географическими формами: тихоокеанской и атлантическим).
Размножение красноухих черепах
Американский герпетолог Арчи Карр в течение 20 лет разыскивал места гнездования атлантической ридлеи. Свои многолетние бесплодные поиски он описал в книге «Ветренная дорога. Приключения натуралиста на далеких берегах Карибского моря».
Была даже мысль, что атлантические ридлеи вообще не размножаются, что они являются бесплодными гибридами логерхеда и зеленой черепахи. Наконец в начале 60-х годов главная загадка атлантических ридлей была полностью раскрыта. Оказалось, что они откладывают яйца на побережье Мексики.
Инженеру А. Эррера удалось снять на пленку выход ридлей на берег и откладывание ими яиц. Этот короткий цветной фильм Карр назвал «величайшим фильмом века».
В размножении ридлей есть загадки, до сих пор еще не раскрыты: почему они собираются в такие огромные стада — арибади, почему выходят на берег при сильном ветре и бурном море, почему откладывают яйца днем и на таком небольшом участке пляжа? Свои соображения по этому поводу. Карр выражает в книге «В океане без компаса».
После выхода на берег самки черепах на значительном расстоянии от прибоя начинают строить гнезда. Сначала передними ногами животное делает углубление, затем задними ногами она выкапывает в нем ямку глубиной до 20 см, в которую откладывает яйца.
Вся работа подвигается медленно, часто прерывается для отдыха. Среднее количество отложенных яиц — около 120 штук при колебании у разных особей от 50 до 200.
Отложив яйца, черепаха начинает засыпать вырытое гнездо. Делает она это очень старательно, утаптывая и разравнивая песок до тех пор, пока не останется почти никаких следов от гнезда. Кроме атлантических ридлей, другие черепахи выходят на берег ночью.
Развитие яиц морских черепах длится чуть больше двух месяцев. Черепашенята, вылупившись из яиц, вылезают из гнезда (преимущественно ночью) и безошибочно направляются к морю, хоть его и не видно. Окончательно не решен еще вопрос, как они ориентируются на этом пути.
То же касается и взрослых черепах. Экспериментами установлено, что главная роль здесь принадлежит органам зрения. Интересно, что в результате радиационного облучения взрослые черепахи теряют способность находить путь к морю. Так, черепахи с атолла Бикини после ядерных испытаний Пентагона ползли не к морю, а в противоположном направлении.
Очень много врагов у молодняка черепах. Еще на пути от гнезда к морю много их гибнет от койотов, собак, енотов, хищных птиц, а в море на них ожидают многочисленные хищные рыбы. Однако в наибольшем количестве истребляют морских черепах люди.
Именно их вмешательства — массовый сбор яиц, ловля взрослых особей ради мяса и «черепахового рога» — вызвало резкое уменьшение численности этих полезных рептилий.
Из пресноводных черепах собираются в огромные стада перед откладкой яиц арау, или тартаруги, что живут в бассейнах рек Амазонки и Ориноко. В период наибольшего снижения уровня воды, который приходится на середину сухого сезона, арау ночью вылезают на песчаные отмели, косы или берега речных островов и, роя гнезда, откладывают в них в среднем по 120 яиц.
Однако черепах так много, что часто не успевает одна из них засыпать гнездо с яйцами, как вторая сверху откладывает уже свои яйца. На берегах образуется сплошной слой яиц глубиной до 1 м и шириной более 6 м. В таких мест собираются индейские племена, распределяют между семьями участка «яйценосного пляжа» и начинают «раскопки» черепашьих яиц.
Черепашье масло- масло из яиц черепах.
Английский натуралист Генри Бейте во время своего путешествия по Амазонке (1848-1859) наблюдал сбор яиц арау и процесс приготовления из них масла. Чистый черепаший жир прозрачный, слегка желтоватого цвета, без запахов, широко используется при приготовлении блюд.
Comments (0)
РОЗМНОЖЕННЯ ЧЕРЕПАХ
Рубрика: РептилииАвтор: admin
РОЗМНОЖЕННЯ ЧЕРЕПАХ
Навесні, після завершення зимової сплячки, в черепах настає період розмноження. Цей період у багатьох видів починається з бійок між самцями. Подеколи такі бійки бувають досить жорстокими, самці заподіюють один одному значні рани, намагаючись перекинути суперника на спину — стан, в якому всі черепахи безпорадні.
(more…)
Comments (0)
Содержание черепах дома. Чем кормить?
Рубрика: РептилииАвтор: admin
Содержание черепах дома. Чем кормить?
По способу жизни черепахи делятся на две группы: наземные и водные.
Наземные питаются преимущественно растительной пищей, но могут также употреблять в пищу насекомых, моллюсков, червей.
Пресноводные виды, за небольшим исключением, питаются животной пищей — моллюсками, ракообразными, рыбами.
Морские черепахи — преимущественно растительноядные животные, но частично потребляют моллюсков, членистоногих, рыб, некоторые из них (бисса, логерхед), наоборот, в первую очередь питаются животными, но поедают и водяные растения.
Среди черепах исключительно хищные виды — каймановы, мягкотелые, бисса. У наземных черепах, которые питаются растениями, отсутствуют особые приспособления для добывания пищи, потому что в них нет нужды, но хищные виды имеют много интересных черт строения и поведения, связанных с необходимостью охота на различных животных.
Так, кайманова черепаха охотится на свою добычу (рыб, земноводных, водных пресмыкающихся, водоплавающих птиц) из засады, терпеливо ожидая, пока его жертва приблизится к ней.
Так же охотится на свою добычу мягкотелая черепаха злой трионикс. Немалый вред наносит она рыбам, молодым уткам и гусям.
Грифовая черепаха (бассейн Миссисипи), охотясь на рыб, неподвижно лежит в иле, широко открыв рот и высунув подвижный ярко-розовый кончик языка. Достаточно обманутой рыбе приблизиться к притворному червяку, как она оказывается в мощных челюстях коварного рыбаки. В Мексике эту редкую черепаху называют аллигатором.
Китайский трионикс добывает рыбу, закапываясь в ил или песок и выставляя только одну голову. Увидев рыбу, мигом выбрасывает голову и хватает добычу своими железными челюстями.
Интересный способ питания в бахромчатой черепахи, или матамати распространенной в Бразилии, Гвинеи, Венесуэле. На голове и шее этой удивительной черепахи являются многочисленные кожные вырасти (бахрома), что маскируют животное и делают ее подобно буроватого куска дерева, покрытого мхом.
Колебания таких выростов привлекает к матамати добычу. Она втягивается вместе с водой в широко открытый рот черепахи и затем полностью проглатывается, а вода выпускается изо рта сквозь щель.
В зимнюю пору (зимой) у черепахи особая жизнь. Так, когда снижается температура и исчезает корм, они впадают в спячку: наземные виды залезают в норы, расщелины скал, закапываются в грунт, пресноводные также закапываются в землю или мул.
Comments (0)
Содержание черепах — кормление
Рубрика: РептилииАвтор: admin
Содержание болотных черепах.
За способом життя черепахи поділяються на дві групи: наземні та водяні.
Наземні живляться рослинною їжею, але також можуть їсти комах, молюсків, червів. Прісноводні види, за невеликим винятком, живляться тваринною їжею — молюсками, ракоподібними, рибами.
Морські черепахи — переважно рослиноїдні тварини, але частково споживають молюсків, членистоногих, риб, деякі з них (бісса, логерхед), навпаки, насамперед живляться тваринами, але поїдають і водяні рослини. Є серед черепах виключно хижі види — кайманові, м’якотілі, бісса.
У наземних черепах, які живляться рослинами, відсутні особливі пристосування для добування їжі, бо в них немає потреби, але хижі види мають багато цікавих рис будови і поведінки, зв’язаних з необхідністю полювання на різних тварин.
Так, кайманова черепаха полює на свою здобич (риб, земноводних, водяних плазунів, водоплавних птахів) із засідки, терпляче чекаючи, поки її жертва наблизиться до неї. Так само полює на свою здобич м’якотіла черепаха злий тріонікс. Чималої шкоди завдає вона рибам, молодим качкам і гусям.
Грифова черепаха (басейн Міссісіпі), полюючи на риб, нерухомо лежить у мулі, широко відкривши рот і висунувши рухливий яскраво-рожевий кінчик язика. Досить обманутій рибі наблизитись до удаваного черв’яка, як вона опиняється в міцних щелепах підступного рибалки.
У Мексиці цю рідкісну черепаху називають алігатором. Китайський тріонікс добуває рибу, закопуючись у мул або пісок і виставляючи лише одну голову. Побачивши рибу, миттю викидає голову і хапає здобич своїми залізними щелепами.
Цікавий спосіб живлення в бахромчатої черепахи, або матамати поширеної в Бразилії, Гвінеї, Венесуелі. На голові та шиї цієї дивовижної черепахи є численні шкірні вирости (бахрома), що маскують тварину і роблять її подібно до буруватого шматка дерева, вкритого мохом.
Коливання таких виростів приваблює до матамати здобич. Вона втягується разом з водою в широко відкритий рот черепахи і потім повністю проковтується, а вода випускається з рота крізь щілину.
Зимової пори в черепахи особливе життя. У разі, коли зникає корм і знижується температура, вони впадають у сплячку: наземні види залазять у нори, розколини скель, закопуються в грунт, прісноводні полюбляють знаходити куточки у землі або мулі.
Comments (0)
Строение черепахи
Рубрика: РептилииАвтор: admin
БИОЛОГИЯ ЧЕРЕПАХИ
Строение тела. Черепахам пришлось решительно перестроить свою анатомию, чтобы получить возможность жить внутри твердого панциря, их позвоночный столб слился с панцирем, а ребра стали плоскими и широкими, словно штакетник, и обеспечивают панцирю хорошую поддержку.
Передний и задний пояса конечностей оказались внутри панциря, но в другой, более типичной для позвоночного животного служила бы грудная клетка. Длинная и гибкая шея может сгибаться в виде буквы Б, что помогает черепахе втягивать голову под панцирь для большей безопасности.
Рис. 1.
Строение черепахи:
а-панцирь;
б-позвоночный столб;
в — ребра
Панцирь черепахи
Панцирь черепах имеет сложное строение. Снаружи он покрыт симметричными роговыми щитками, под которыми размещены костные пластинки: у карапакса они кожного происхождения и с ними ребра срастаются с остистыми отростками позвоночника, а у пластрона они образовались из ключиц и брюшных ребер.
Соединены оба щиты между собой или костной перемычкой (недвижимое сообщение), или сухожильной связкой (движимое сообщение).
Отметим, что необычный по строению панцирь имеют бесщитковые черепахи. К ним относится лишь одна семья, один род и один вид-кожистая черепаха
Позвонки и ребра у них свободны и не соединены с костным панцирем, который состоит из многоугловых пластинок. Рогового панциря, состоящего из щитков, у них совсем нет, и поэтому их называют бесщитковими.
Тело этих исполинских черепах покрыто кожей, что обусловило их второе название — кожистые. Эти черепахи настолько отличаются от других своим внутренним строением, что их выделяют в отдельный подвид бесщитковых.
Рецепт черепахи 😉
Рис. 2. Строение тела черепахи
Comments (0)
Фото черепахи
Рубрика: РептилииАвтор: admin
БІОЛОГІЯ ЧЕРЕПАХИ
Будова тіла. Черепахам довелося рішуче перебудувати свою анатомію, щоб одержати можливість жити усередині твердого панцира, їхній хребетний стовп злився з панциром, а ребра стали плоскими і широкими, немов штахетник, і забезпечують панциру гарну підтримку.
Передній і задній пояси кінцівок виявилися усередині спорудження, що в іншої, більш типової хребетної тварини служило б грудною кліткою. Довга і гнучка шия може згинатися у вигляді букви Б, що допомагає черепасі втягувати голову під панцир для більшої безпеки.
Рис. 1.
Будова черепахи:
а-панцир;
б-хребетний стовп;
в- ребра
Панцир черепах має складну будову. Зовні він вкритий симетричними роговими щитками, під якими розміщені кісткові пластинки: в карапакса вони шкірного походження і з ними зростаються ребра й остисті відростки хребта, а в пластрона вони утворилися з ключиць і черевних ребер.
Сполучені обидва щити між собою або кістковою перемичкою (нерухоме сполучення), або сухожильною зв’язкою (рухоме сполучення).
Зазначимо, що незвичайний за будовою панцир мають безщиткові черепахи. До них належить лише одна родина, один рід і один вид —шкіряста черепаха
Хребці й ребра у них вільні і не сполучені з кістковим панциром, який складається з багатокутніх пластинок. Рогового панцира, що складається з щитків, у них зовсім нема, і тому їх називають безщитковими.
Тіло цих велетенських черепах вкрите шкірою, що обумовило їх другу назву — шкірясті. Ці черепахи настільки відрізняються від інших своєю внутрішньою будовою, що їх виділяють в окремий підряд безщиткових.
Рис. 2. Будова тіла черепахи
Окрім того, відсутність рогового покриву на кістковому панцирі характерна також для підряду м’якотілих черепах, Зовні він вкритий м’якою гладенькою або зморшкуватого шкірою. Крім кісткових пластин панцир містить багато хрящів.
Через це м’якотілі черепахи й дістали таку назву. Всі вони типові водяні мешканці, живуть у річках Південної і Східної Азії, Африки, Південної Америки і Нової Гвінеї.
А ось у наземних черепах панцир високий, поверхня його часто нерівна, навпаки, у водяних видів — низький, плоский, з гладенькою поверхнею, що забезпечує обтічність, необхідну для швидкого пересування у воді.
Щитки панцира ростуть завдяки щорічному відкладанню рогової речовини. Тому на них помітні концентричні річні кільця, по яких можна обчислити вік черепахи.
Це найчисленніший підряд (140 видів), до якого належать усі наземні й значна кількість прісноводних черепах. У бокошийних черепах шия згинається в горизонтальній площині і разом з головою вміщується збоку між щитами панцира.
Переважна більшість черепах — це водяні мешканці: з 210 видів 173 живуть у водоймах (з них п’ять видів морські), і лише близько 40 видів є наземними.
Щодо голови черепах. У м’якотілих черепах морда витягнута в м’який рухливий хоботок, на кінчику якого містяться ніздрі.
Тим часом органи чуттів у черепах порівняно із земноводними розвинуті набагато краще. Особливо добрий у них зір. Очі мають круглу зіницю, дві рухливі повіки й мигальну перетинку. Тім’яного ока, характерного для котилозаврів, у черепах нема.
Короткі кінцівки черепах відходять у горизонтальній площині, мають сильно розвинуту мускулатуру, тоді як м’язи тулуба у зв’язку з наявністю панцира майже зовсім редуковані (перебувають у стадії зникнення). Між пальцями прісноводних черепах є плавальні перетинки, а кінцівки морських видів перетворилися у величезні могутні ласти. Особливо довгими й сильними є передні ласти.
Поперечний розмах їх у шкірястих черепах досягає 3 м. Так само як птахи при польоті, черепахи під час плавання швидкі й маневрені. Задні кінцівки їх відсунуті далеко назад і відіграють при плаванні роль руля.
На всіх, хто бачив пересування морських черепах під водою, це створює велике враження. Вони наче линуть у воді, граціозно рухаючи ластами.
Мускульна сила кінцівок великих морських і наземних, черепах дуже значна. У воді дорослі морські черепахи легко витримують вагу людини, а велетні — навіть двох людей, які зручно влаштовуються на їхньому панцирі. Аквалангісти іноді використовують ці добродушні створіння для «катання» під водою.
Відомий випадок, коли велика морська черепаха врятувала життя матросові, який впав під час шторму з судна. Понад добу протримався моряк верхи на черепасі, міцно вчепившись в краї широкого панцира. Щоб черепаха не пірнула в глибину і не скинула з себе людину, сидіти треба на задньому краї панцира, примушуючи тим самим тварину весь час тримати голову над водою.
Чималою силою відзначаються великі наземні черепахи. У заповіднику Парк-Крюгер (Південна Африка) на стоянці автомобілів було помічено, що хтось переносив малолітражки з одного місця на інше, а деякі з них навіть перекидав.
Розгнівані туристи виявили, що то справа гігантської черепахи Тарзана — старожила цього заповідника. Шукаючи захист від сонця, Тарзан залазив під автомашину, а потім слідом за тінню переповзав на інше місце, тягнучи на собі малолітражку.
Дихають усі черепахи легенями. Вони мають значний об’єм. Але через наявність панцира акт дихання у цих відбувається не внаслідок зміни об’єму грудної клітки, як у всіх амніот, а внаслідок піднімання і опускання дна ротової порожнини, що обумовлює «заковтування» повітря подібно до того, як це роблять земноводні.
Це вирости глотки і так звані анальні міхури — вирости задньої кишки, які через клоаку наповнюються водою. Такі вирости багаті на кровоносні судини, і крізь їх стінки відбувається газообмін між кров’ю і водою.
За тривалістю життя черепахи в усьому тваринному світі не мають собі рівних. Існує багато точних даних, що свідчать про виняткове довголіття цих плазунів. Для збереження виду це має велике значення. Протягом довгого життя тварини дають стільки потомства, що, незважаючи на велику загибель яєць і молоді, певна кількість особин виживає і вид не вимирає.
Захисні пристосування черепах мають різноманітний характер: це й панцир, й забарвлення тіла, й відповідна поведінка тощо. Наявність панцира як пасивного органу захисту відбилась на інших пристосувальних ознаках: швидкості пересування (на суші), повадках тварин тощо.
Повільність черепах давно зробилася приказкою, однак є й серед них рухливі та спритні. Так, великоголова черепаха, яка поширена в Бірмі, Індокитаї, Південному Китаї, хоч живе в струмках і річках серед гірських лісів, їжу свою добуває не лише у воді, а й на суші, спритно лазячи по крутих схилах, і навіть піднімається по нахилених стовбурах дерев.
Характерною ознакою цієї черепахи є надміру велика голова, яка не втягується під дуже плоский витягнутий панцир, а тому зверху вкрита захисним щитом.
У деяких черепах на панцирі є різні вирости, шипи, зубці, що мають додаткове захисне значення. Панцир черепах є надійним захистом від багатьох ворогів, але, як, і кожне інше пристосування, не має характеру абсолютної доцільності.
Хижі ссавці, зокрема ягуари, видирають у черепах кігтями м’ясо з-під панцира, а великі хижі птахи підіймають їх у повітря, а тоді кидають на кам’янистий грунт, від чого панцир розколюється. Багато болотяних черепах гине від видр під час зимівлі і т.п.
Забарвлення черепах має захисне значення: у водяних видів основний фон переважно оливково-бурий з різнокольоровими плямами, смугами тощо, у більшості наземних — жовтувато-бурий, а у деяких — з різними смугами і плямами. Найкраще, кольористе забарвлення мають прісноводні черепахи, деякі з них у зв’язку з цим дістали навіть відповідні назви: прикрашена, розмальована, красивий тріонікс, розкішна та ін.
Також до захисних пристосувань належить здатність мускусних черепах при небезпеці виділяти з особливих залоз, які містяться ззаду і збоку під панциром, речовину з дуже сильним і надзвичайно неприємним запахом. Мускусні черепахи невеликі: 12—15 см завдовжки, живуть вони у водоймах на південному сході США.
Неприємний запах мають жабові черепахи (Південна Америка). Відштовхує від себе огидним запахом змієшийна черепаха матамата.
Велику захисну роль у житті черепах відіграють пасивні й активні оборонні рефлекси. Пасивні рефлекси виявляються в тому, що при небезпеці черепахи втягують голову і шию під панцир, прісноводні види кидаються у воду і зариваються в мул або пісок.
При активних оборонних рефлексах черепахи набирають загрозливу позу: широко відкривають рот, сичать, деякі боляче кусаються та ін. Кайманова черепаха через свою агресивність дістала назву кусаючої, а місцеве населення називає її крокодилом у панцирі черепахи.
Великі розміри цієї рептилії (довжина понад 50 см, вага 20 — 30 кг) та могутні щелепи роблять її небезпечною. Вона легко перекушує палку середньої товщини, відомі випадки нападів її на людину у воді.
Боляче кусається м’якотіла черепаха злий тріояікс (південний схід США), що має в довжину понад 40 см і важить до 35 кг. Сила щелеп китайського тріонікса, або далекосхідної черепахи, довжина якої становить ЗО см, настільки велика, що вона легко може відкусити людині палець і навіть на товстому за-л і з н о м у стрижні залишає помітні сліди. З морських черепах дуже агресивно поводять себе логерхед і піймана рідлея.
Проте логерхед, враховуючи його розміри (понад 1 м завдовжки), може позбавити людину вже не пальця, а руки або ноги. Коли уражений гарпуном логерхед завдає сильних ударів своєю масивною головою з невеликим дзьобом по борту човна або пароплава, то залишає на ньому помітні сліди.
Захистом від ворогів та несприятливих умов є нори, які риють деякі черепахи. Середньоазіатська, або степова, черепаха з настанням спеки риє нору завглибшки до 1 м і залягає у ній в літню сплячку, а перед зимовою сплячкою нора риється глибша — до 2 м.
Comments (0)
Домашняя черепаха — содержание
Рубрика: РептилииАвтор: admin
Домашняя черепаха
Виды черепах
Черепах относят к классу Пресмыкающихся и Рептилий, отряда Черепахи. В него входит сейчас 12 семейств, которые насчитывают около 210 видов.
Среди них:
среднеазиатская и средиземноморская сухопутные черепахи. А также дальневосточная водная, каспийская водная и болотная или речная.
Содержание черепах
Куплю черепаху
Черепах содержат в домашних террариумах много любителей животных. Их продают в зоомагазинах и на «птичьих рынках», экспортируют в различные государства.
Часто черепах дарят детям как живые игрушки. Многие приносят их сначала домой, а потом начинают спрашивать как содержать, чем кормить… В итоге большинство этих животных гибнет в начале жизни.
Черепахи хладнокровные существа. Тело их не производит собственного тепла, а принимает температуру окружающей среды. Животные эти южные. Для нормальной жизни им необходима температура воздуха около 25 градусов их не нужно согревать, вкутывая в одеяла и полотенца, так же как и змей.
В наших домах они, как правило, мерзнут. Ведь, как правило, их размещают на полу. А там на несколько градусов холоднее, чем на уровне наших рук и головы. Охлаждаясь, черепахи становятся вялыми, перестают есть и медленно умирают.
Домашняя черепаха — продолжительность жизни. Сколько живет черепаха?
При подходящих условиях это достаточно выносливые и неприхотливые животные. Некоторые доживали в неволе до 120 лет.
Среди всех пресмыкающихся черепахи имеют наибольшее хозяйственное значение. С давних пор люди любили исключительно по своим вкусовым качествам мясо черепах и их яйца.
Приготовление яиц черепах
Для некоторых народностей черепашьи яйца являются любимыми лакомствами, их варят, жарят, коптят, готовят из них различные блюда. Яйца перерабатываются на яичный порошок, получают из них высококачественное масло.
«Черепаховый рог», что его получают из роговых пластинок биссы, идет на изготовление ценных галантерейных изделий.
Содержание черепах дома. Уход за черепахами.
Черепахи пользуются большой популярностью среди любителей домашних животных. Связано это, конечно, с тем, что большинство этих видов рептилий идеально подходят для жизни в условиях городских квартир.
Всем, кто планирует принести в дом черепаху, советуем сначала узнать, что же ей необходимо для нормального существования. В общем, ей не так уж много и надо. Однако от этого в определенной степени зависит ее жизнь. Кстати, черепахи — очень забавные животные. Они могут доставить тем, кто их знает и любит, много радости.
Comments (0)
« Назад — Вперед »