Лечим по-человечески!
(067) 986-29-64 (050) 520-06-76(093) 466-02-12
ДОМИНАНТА
ОЗВЕРЕВШИЕ ЦЕНЫ
Контакты
Лечение пироплазмоза
Лицензия
 

Получить совет!

Чугуевская ветклиника "Ласка"


 

20.05.2014

Цинк-зависимый дерматоз у собак

Рубрика: Собаки
Автор: admin


ЦИНК-ЗАЛЕЖНИИ ДЕРМАТОЗ У СОБАК

В. Нефедова, НДІ епідеміології та мікробіології ім. Гамалеї, РАМН, Москва
Роль, яку грає цинк в організмі собак

Цинк-залежний дерматоз (ЦЗД) -малопоширене захворювання собак, що виникає за абсолютного або відносного дефіциту цинку.

ЦЗД вперше може проявитися на початку статевого дозрівання, вагітності, лактації або під час стресів, очевидно, через зростання метаболічних потреб організму в цей період.

В організмі цинк зв’язаний з нуклеїновими кислотами, які відповідають за зберігання та передачу спадкової інформації. Необхідний для функціонування важливих ферментів, бере участь в стероїдогенезі (утворенні стероїдів). Тимопоетин (гормон, необхідний для дозрівання Т-клітин) також є цинк-залежним. Дефіцит цинку негативно відображається на функції Т-клітин і хемотаксисі.

Ростовий ефект цинку обумовлюється його впливом на синтез протеїнів, і ймовірно, цинк необхідний для метаболізму соматомедину (стимулює деякі анаболічні процеси в кістках і хрящах).

Дефіцит цинку різко уповільнює ріст, що поєднується з гіпогонадизмом і вираженою затримкою статевого дозрівання, порушує смакові відчуття, знижує апетит і нюх, викликає хворобу шкіри — наракератоз. Рівень цинку критичний для метаболічно активних тканин (кишечника, імунної системи, шкіри). Загальні ефекти дефіциту полягають у зниженні роботи імунної системи і виникнень уражень шкіри, в підвищеному ризику виникнення ураження кишечника та алергії.

Причини дефіциту цинку -споживання в якості основного корму борошна тонкого помелу, крововтрати, хронічні захворювання кишечника з порушенням всмоктування, хвороби печінки, вагітність, лактація, стрес і генетично обумовлений цинк-залежний дерматоз.

Розрізняють два синдроми цього захворювання.

дерматоз у собак фото

цинк-зависимый дерматоз у собак ФОТО

Синдром І спостерігають при споживанні раціонів з нормальним вмістом цинку. Навколо рота, очей, на щоках і вушних раковинах спостерігаються еритеми, алопеція, утворення струпів (кірочок), лущення і нагноєння (за приєднання вторинної інфекції).

Спочатку ураження шкіри виникають в області голови, проте можливі шкірні прояви в точках тиску — ліктях, скакальних суглобах, а також в області геніталій та анального отвору.

Шерстний покрив може виглядати тьмяним і сухим. За тривалого дефіциту цинку погіршується загоювання ран, запалення оболонок ока і рогівки.

Описано в літературі понад 40 випадків синдрому І ЦЗД. Домінуючою породою у якої реєструється захворювання є сибірський хаскі. Серед симптомів найбільш характерним вважається утворення струпів навколо очей, в біоптатах шкіри у всіх собак відзначався паракератоз (White SDet al, 2001).

Синдром I — це спадкова форма, обумовлена наявністю у тварини рецессивної ознаки, що впливає на абсорбцію цинку, яка превалює в популяціях маламутов і сибірських хаскі.

В даний час ведуться пошуки гена (або генів), відповідального за розвиток цього дефекту Тварин, що страждають на ЦЗД, а також Їх батьків і потомство виключають з племінної роботи.

При синдромі II (за згодовування раціонів із недостатнім вмістом цинку) на подушечках лап і носовому дзеркалі утворюються гіперкератозні бляшки. Синдром II можливий у представників будь-якої породи, як правило, у цуценят, яких вирощували на бідних раціонах з переважанням рослинних (зернових) складових, які пригнічують поглинання цинку (Боиза СА й аі., 1988).

Дерматоз у собак:

Діагностика ЦИНК-зависимого дерматоза

При постановці діагнозу ЦЗД необхідно виключити захворювання шкіри, з подібними клінічними проявами: стригучий лишай, демодекоз, короста, інфекції шкіри, екзема, дерматити, в тому числі алергічні.

Алгоритм діагностики ЦЗД:

— збір анамнезу;

— урахування породної схильності;

— клінічна картина і поширення уражень;

— дослідження біоптатів шкіри.

Дослідження зразків шкіри можуть включати:

— мікроскопію зіскобів шкіри;

— цитологічне дослідження;

— гістологічне дослідження;

-отримання культури бактерій і грибків.

Показники концентрації цинку в сироватці та волосі собак з ЦЗД значно нижчі, ніж у здорових собак та тварин з дерматитом іншої етіології. Тому низькі показники концентрації цинку в сироватці крові і волоссі підтверджують діагноз «ЦЗД».

Наявність позитивного ефекту у відповідь на введення цинку є остаточним аргументом у правильності постановки діагнозу.

Як правило, ознаки ЦЗД не вдається ліквідувати призначенням антибіотиків, стероїдів та протипаразитарних препаратів.

Дерматоз лечение у собак

Профілактика і лікування

Якісні збалансовані раціони годівлі здатні повністю забезпечити необхідний рівень цинку для собак, включаючи і представників «проблемних» порід. Природними джерелами цинку вважаються м’ясо та м’ясопродукти, проте комерційні корми преміум-класу містять цинк як суплемент, що забезпечує достатнє надходження цього елементу.

Хоча дефіцит цинку у мала-мутів і хаскі первинно обумовлений генетичним дефектом — мальабсорбцією цинку, інші складові раціону собаки можуть сприяти розвитку дефіциту. Нутрієнти і суплементи, особливо кальцій, можуть створювати перешкоди засвоєнню цинку, або ж в раціоні з низьким коефіцієнтом перетравності зменшується показник біодоступності цинку.

Препарати цинку

В деяких випадках необхідне додаткове введення цинку до існуючого раціону, навіть повністю збалансованого. Тваринам із ЦЗД необхідна більша кількість цинку, ніж здоровим. За умови адекватного постійного доповнення раціонів цинком, всі дерматологічні проблеми у собаки успішно контролюються.

Тваринам з синдромом І ЦЗД зазвичай необхідне довічне введення додаткової кількості цинку в раціон. Спочатку призначають дозування 1,0 мг / кг на день з кормом, потім дозу зменшують до 0,5-0,8 мг/кг на день після зменшення симптомів захворювання.

Якщо видимого покращення не відбувається протягом 30 днів, дозу цинку можна підвищити на 50%. Добову норму препарату задають з кормом в кілька прийомів для зменшення ризику порушень травлення. За важкої мальабсорбції необхідні ін’єкції препаратів цинку. У більшості випадків після стабілізації, ефект підтримують пероральним призначенням препаратів цинку.

Лікування, проведене пероральним прийомом цинку, покращувало клінічні симптоми у більшості собак, але були випадки, коли виникала потреба у парентеральному введенні цинку або ретиноїдів (похідних ретинолу (вітаміну А). Автори рекомендують стартову дозу в день 2-3 мг/кг основного цинку для лікування цього захворювання.

Для адекватного підбору дози цинку в кожному конкретному випадку необхідні консультації з ветеринарним лікарем.

Надмірні дози цинку токсичні, можливі порушення травлення -діарея, втрата апетиту і/або нудота. Щоденну дозу цинку необхідно ділити на дві або три частини і давати з кормом для зниження побічних ефектів.

Миття собаки протисеборейним шампунем допоможе зменшити деякі симптоми ураження шкіри.

Цуценятам з синдромом II зазвичай потрібно короткочасне призначення цинку і/або перехід на кращий раціон, для вирішення проблеми дефіциту цинку.

У ретроспективному аналізі 17 випадків синдрому І ЦЗД серед собак північних порід (Colombin S) було встановлено, що ураження шкіри з’являлися у віці від 6 місяців до 10,5 років. У переважної кількості собак перші симптоми захворювання були зафіксовані у віці до 6 років, у7з 17 — до 2 років.

У 12 з 17 собак ураження шкіри спочатку були односторонніми, потім ставали симетричними в ході розвитку хвороби. Піодермію виявлено у 5 з 17 собак, та у 10 спостерігався свербіж. У початковій стадії більшість шкірних уражень розвивалися між вереснем і квітнем, у 12 з 17 собак — в лютому, жовтні і листопаді.

Початкові дозування цинку коливалися від 0,8 до 4,6 мг/кг маси тіла в день. Ефективні/підтримуючі дози цинку коливалися від 0,5 мг/кг двічі на тиждень до 8,0 мг/кг в один день. У 15 з 17 собак шкірні ураження були повністю ліквідовані після призначення цинку.

Рецидив захворювання зафіксовано у 9 з 16 собак. Приблизно половина рецидивів були результатом пропущеної дози або зменшення дозування або частоти введень цинку. Прийом препарату цинку повинен тривати протягом 1 місяця для визначення відповіді на препарат, а щоденна доза повинна бути збільшена на 50%, якщо первинне дозування неефективне. За порушення курсу лікування можливі рецидиви.



Вас также заинтересует это:
Comments (0)

Комментариев нет

Нет комментариев.

Добавить комментарий

*




Добавить объявление/Задать вопрос/Доска объявлений/Ветеринария/Карта сайта/Контакты
Схема проезда
Карта Чугуева
Время работы:
пн-пт с 08 до 18
сб-вс с 08 до 14

  • Рубрики

  • Адепты клиники:

  • Страницы

  • Вход на сайт



  •