20.04.2014
Животноводство Харькова
Рубрика: КРСАвтор: admin
Тваринництво Харків використати потенціал
Репутація Харківської області як регіону з потужним аграрним потенціалом у минулому, що має всі передумови відродження тваринництва, перебувала в центрі уваги учасників організованої Інститутом тваринництва НААНУ зустрічі, яка проходила наприкінці квітня в Харкові.
Велелюдний форум за участю вчених, фахівців-практиків, керівників агропідприємств та виробників мав чітко визначитися з тактичними діями, оскільки стратегічний напрямок вже визначено керівництвом області: відродити тваринництво й залучити інвестиції в його розвиток.
Турбуватися є серйозні причини, адже за останні 19 років від поголів’я ВРХ залишилася всього шоста (!) частина — 102 000 голів, у т.ч. 39 000 корів. Дуже слушно відзначили Віталій Алексейчук та Ігор Зубріч, що «віз» проблем у тваринницькій галузі можна зрушити лише у тісній співпраці з науковцями, адже вченими регіону напрацьовано дуже багато перспективних розробок. З чого ж почати, аби їх реалізувати?
Відповідь на це запитання, незважаючи на розмаїття тем виступів, зводилась до одного — порятунок тваринництва варто почати з оптимального використання кормової бази, адже, як це не прикро, маємо кричущий дисбаланс кормів наявних і тих, що використовуються у тваринництві, заготовляти високоякісні природні корми (сіно, сінаж, силос) не вміємо, іубимо їх якість під час заготівлі.
Серед альтернативних кормів особливу увагу слід звернути на сою (в Україні посівні площі під нею становлять 3%, а потрібно 10-15%) і кормове або цукрове сорго, низька собівартість і невибагливість якого здешевить молочне виробництво.
Варто врахувати й наслідки глобальної проблеми потепління, внаслідок якої доводиться переорієнтовувати ся на культури, що ростуть ранньої весни і пізньої осені, адже на червень-серпень тепер надії мало. До найперспективнішої «трійки» рослин-годувальниць упевнено ввійшли овес, сорго і тритикале.
Сьогодні на Харківщині 60% валового виробництва тваринництва належить населенню, втім, безперечно, майбутнє села — лише за крупними молочнотоварними фермами. Але не радянського зразка, а з впровадженими сучасними технологіями безприв’язного утримання і збалансованої годівлі тварин з кормових столів протягом усього року.
Великій надії щодо наукового супроводу відродження тваринництва покладаються на фахівців Інституту тваринництва НААНУ під керівництвом доктора ветеринарних наук Євгена Руденка, дослідні господарства якого демонструють високий рівень організації і показників продуктивності тварин.
Як приклад успішного міжнародного співробітництва. заклад проводить дослідження в рамках проекту ТАСІС «Безпека продуктів харчування, відслідковування і відповідальність у харчовому ланцюгу», працює сучасна лабораторія якості кормів.
Рекомендації вчених 20 лабораторій цього провідного наукового центру з виробництва продукції тваринництва заслуговують на увагу як керівників агропідприємств, так і практикуючих лікарів ветмедицини, спеціалістів зоотехнічної служби.
Статус міжнародного форуму тваринників конференцією повністю дотриманий: її учасники отримали цінну інформацію про годівлю високопродуктивних корів, рівень молочної продуктивності в Австрії, вирощування яловичини в Канаді, годівлю свиней у країнах Європейського Союзу тощо.
Вас также заинтересует это:
Comments (0)
Комментариев нет
Нет комментариев.
