15.09.2013

орхит лечение

Рубрика: Лошади
Автор: admin

орхіт та епідидиміт у жеребця

Ветеринарний навчальний госпіталь при Вашингтонському державному університеті Пульмана, штат Теннессі (США) Збільшення розмірів сім’яників у жеребців спостерігається за розвитку орхіту, гемо- або лімфостазу, гематоми або неопластичного процесу [24].

Власне орхіт (запалення паренхіми сім’яника) досить рідко зустрічається у домашніх тварин, виключення становить бруцельозний орхіт жуйних у ендемічних зонах [6]. Виникнення захворювання пов’язують з поширенням інфекції з ран, занесення мікроорганізмів гематогенним шляхом, травмою чи дисемінацією запального процесу з додаткових статевих залоз [8]. Уражений сім’яник, як правило, збільшується в розмірах, стає гарячим та болючим.

Серед системних проявів реєструють гарячку, лейкоцитоз і гіперфібриногенемію [24]. В літературі описано лише декілька випадків бактеріального орхіту у жеребців [3, 8, 13]. Найчастіше від пацієнтів з орхітами та периорхітами виділяли Streptococcus equi ssp. zooepidemicus, Actinobacillus equuli, Pseudomonas mallei, Salmonella abortus equi і Escherichia coli [3, 8, 13].

Інфекція Corynebacterium pseudotuberculosis у коней може проявлятися по-різному: у формі виразкового лімфангіту, утворенням внутрішніх та зовнішніх абсцесів [1]. Розвиток внутрішньої інфекції характеризується формуванням абсцесів у внутрішніх органах, зокрема, у печінці, легенях, нирках і селезінці [18, 27]. Роль Corynebacterium pseudotuberculosis в етіології епідидиміту-орхіту у коней не доведена, на відміну від дрібних жуйних, від яких неодноразово виділяли зазначеного збудника.

У статті описано випадок одностороннього бактеріального орхіту у жеребця, викликаного Corynebacterium pseudotuberculosis.

Клінічний випадок

Історія хвороби До Ветеринарного навчального госпіталю при Вашингтонському Державному університеті Пульмана штату Теннессі надійшов одинадцятирічний жеребець із симптомами гарячки, апатії та зниження апетиту, що спостерігались протягом 10 днів.

Жеребець використовувався у племінних цілях на одній з каліфорнійських ферм, утримувався в стайні, де (за словам власника), перебували коні з інфекцією, викликаною Corynebacterium pseudotuberculosis. Після
повернення до Айдахо на передній частині грудної клітки у коня з’явився абсцес, лаваж та санацію якого власник проводив власноруч, досягнувши повного загоювання. Ніяких системних ознак не відзначалося жеребцю проводили планову вакцинацію і дегельмінтизацію.

18 березня 2003 року у коня з’явилася гарячка (39,4’С), апатія й анорексія. Тварина скреготіла зубами і приймала позу для сечовиділення. Серійні аналізи крові, проведені місцевим ветеринаром, виявляли зрілу нейторофілію, анемію, підвищення активності ферментів печінки і гіперпротеїнемію, що характеризувалась незначною гіпоальбумінемією та виразною гіперглобулінемією (табл. 1).

Коня лікували, застосовуючи пеніцилін на новокаїні (20000 МО/кг в/м кожні 12 год.) курсом сім днів, також одноразово ввели гентаміцин. Температура жеребця повернулася до норми, апетит покращився. Однак гематологічні та біохімічні показники не змінилися, тому тварину направили до ВНГ для подальшого обстеження.

Перша госпіталізація

Клінічне обстеження

Пацієнт був активний, жива маса складала 439 кг, бальна оцінка конституції — 6/9. Температура тіла складала 37,3’С, частота серцевих скорочень — 44 ‘/хв., дихання — 24 ‘/хв., Водний баланс — в межах норми, слизові оболонки ротової порожнини рожеві і вологі, час наповнення капілярів не перевищував 2 с.

Аускультація грудної клітки, серця та черева відхилень не виявила, об’єм зворотної інспірації — в нормі. Оцінка ходи на кроці виявила незначне кульгання на праву задню кінцівку, яке далі не досліджувалось. На краніовентральній ділянці грудної клітки помітили незначний набряк з невеликими рубцями. Сечовиділення та дефекація проходили нормально.

Картина гематологічних та біохімічних показників крові була подібною до попередньо проведених лабораторних досліджень (табл. 1). Вміст жовчних кислот складав 40 мкмоль/л (при нормі < 18). Показники сечі були у нормі, за виключенням помірної гемоглобінурії/міоглобінурії.

Показники норми вказані у дужках.

Одержані показники, які виходять за межі норми, виділені жирним шрифтом.

СДГ=сорбітол дегідрогеназа;

ГГГ=7-глутаміл транспептидаза;

ЛФ = лужна фосфатаза;

АСТ = аспартат амінотрансфераза;

С02 = загальна вуглекислота.

При дослідженні мошонки виявили перекручення правого сім’яного канатика на 180′. При пальпації обох сім’яників ознак запалення, набряку і болючості не спостерігалось, розмір — у межах норми. Оскільки клінічних симптомів, які б пояснювали стан тварини, не виявили, перекрученню канатика не надавали особливої уваги. Власнику порадили слідкувати за станом сім’яників жеребця, особливо після спаровування.

Диференційна діагностика

Під час першого обстеження до переліку основних диференційних діагнозів віднесли внутрішній абсцес(и), неоплазію, розлади печінки первинної природи, такі як холангіогепатит чи холелітіаз.

Діагностика та лікування

У перітонеальній рідині виявили підвищений рівень лейкоцитів (16 х 109/л) з вмістом 90% нейтрофілів в стані часткової дегенерації, рівень білку сягав 20 г/л, при ректальному дослідженні виявили збільшення лівої нирки. Ультразвукове дослідження черевної порожнини встановило збільшення лівої нирки до 20 х 22 см, тоді як розміри правої складали 12 х 16 см. Обидві нирки мали нормальну сонографічну картину. При УЗД печінки через ліву черевну стінку встановили дещо збільшену ехогенність печінки.

Для отримання розширеної картини стану органів проводили повторну біопсію печінки та коркового шару лівої нирки. При гістологічному дослідженні матеріалу встановили нормальну структуру печінкової тканини та ознаки незначного інтерстиційного нефриту у нирці. Висів матеріалу на живильні середовища росту мікроорганізмів не виявив, також не вдалося детектувати мікроорганізмів і під час гістологічних досліджень тканин печінки і нирки.

Оскільки під час госпіталізації поведінка, апетит, фізіологічні показники, рухова активність, процеси сечовиділення та дефекації у пацієнта не відхилялися від норми, специфічного лікування не проводили.

Зважаючи на позитивну динаміку показників крові і нормальний стан тварини, пацієнта виписали з госпіталю на дев’яту добу, хоча діагноз досі не був поставлений. Власнику порадили не експлуатувати жеребця протягом місяця, відстежувати його температуру, загальний стан та слідкувати за станом правого сім’яника.

Друга госпіталізація

Приблизно через місяць після першого звернення тварині провели УЗД мошонки, так як за чотири доби до звернен

ня власник помітив у тварини набряк правого сім’яника і промежини, періодичне припадання на задню праву кінцівку, втрату живої маси на фоні нормального апетиту. За два дні до звернення у госпіталь тварині вводили пеніцилін, Фяуніксин меглумін, фенілбутазон і дексаметазон (ДОЗИ невідомі).

Клінічне обстеження

Жива маса тварини при огляді складала 416 кг, оцінка конституції — 5/9, фізіологічні показники були у нормі. Права сторона мошонки помітно збільшена. Зовнішня пальпація лівого сім’яника змін не виявила, а правий сім’яник був перекручений у краніальному напрямку, погано пальпувався, шкіра мошонки в цій ділянці була щільна і потовщена, сім’яник малорухомий.

Результати вимірювання правої сторони мошонки: довжина -12 см, висота — 10,5 см, ширина — 8,7 см; зліва розміри відповідно складали 9 х 6 х 5 см. Хвіст придатка справа пальпувався погано, жодних ознак зовнішньої травми чи ран мошонки не виявили.

Шов промежини був дещо набряклим, але підвищення місцевої температури чи болючості не реєструвалося. Кінь невпевнено ставав на задні кінцівки і неохоче рухався по колу вправо.
Диференційна діагностика

До списку диференційних діагнозів віднесли: перекручення сім’яного канатика >360°, орхіт, травму, тромбоз артерії сім’яника [7], ущемлену грижу, крововилив у сім’яник і пухлини.

Діагностика та лікування

Гематологічне та біохімічне дослідження крові (табл. 1) виявили ті ж відхилення, що і при попередньому дослідженні. При ректальній пальпації і УЗД пахових кілець, додаткових статевих залоз, сечового міхура та уретри патології не виявили. УЗД нирок встановило збільшення лівої нирки. При ультразвуковому дослідженні мошонки виявили збільшення правого сім’яника (12,5 х 10,5 х 9,3 см) і сім’яного канатика (6,8 см). Безпосередньо під білковою оболонкою правого сім’яника виявили зону збільшеної ехогенності.

Паренхіма правого сім’яника була гетероехогенною, з ділянками щільної тканини. Така сонографічна картина може супроводжувати абсцес чи, менш ймовірно, гематому білкової оболонки у стадії організації. Тіло і хвіст придатка, оточені рідиною і нитками фібрину, помітно виступали. Хвіст придатка був розташований краніально, що пов’язано з перекрученням сім’яного канатику на 180°. Строма лівого сім’яника мала нормальну, однорідну сонографічну картину.

Жеребцю призначили комбіноване лікування не-стероїдними протизапальними і антибактеріальними засобами.

На третій день госпіталізації у тварини відібрали сперму для оцінки її якості та бактеріальних досліджень. Щоб уникнути больової реакції і ризиків, пов’язаних з використанням підставної тварини або фантома намагалися провести фармакологічну еякуляцію (1 г іміпраміну орапьно з послі дуючим в/в введенням 260 мг ксилазину через 2 години), проте безуспішно.

Допплерівська УЗД сім’яників виявила порушення циркуляції у лозоподібному сплетенні правого сім’яника. Центральна вена лівого сім’яника візуапізувалася слабко, що пояснювалось зменшенням її розмірів. Паренхіма лівого сім’яника була зонально гіперехогенною, що ймовірно пов’язано з перенесеним правостороннім запаленням мошонки. Також сканували шов промежини і уретру, але відхилень не виявляли.

Оскільки анамнез, результати клінічного обстеження й ультразвукової сонографії вказували на орхіт, периорхіт та епідидиміт, з метою збереження нормальної функції лівого сім’яника і подальшого племінного використання жеребця запропонували провести пра-восторонню орхіоектомію.

На шостий день госпіталізації провели односторонню правосторонню кастрацію під загальною анестезією (рис.).

Перед операцією коню вводили флуніксин меглумін (1,1 мг/кг в/в кожні 12 год.) і спазмолітики. Під час операції одноразово вводили цефазолін (10 мг/кг маси тіла в/в). Спочатку кастрацію планували проводити закритим методом. Однак після розрізу м’язової оболонки між фасцією мошонки і парієнтальним листком піхвової оболонки виявили спайки.

Парієнтальний листок піхвової оболонки розрізали, щоб вивести сім’яник, а через надмірну припухлість і ущільнення тканини також довелось розсікати загальну оболонку. Виведення назовні правого сім’яника і сім’яного канатика підтвердило перекручення на 180*.

Виведення назовні правого сім’яника і сім’яного канатика підтвердило 180* їх перекручення. Також спостерігалося помірне перитестикулярне запалення і спайки з білковою оболонкою.

Сім’яник був значно збільшений, приблизно вдвічі більший за нормальний. Кровоносні судини ураженого сім’яника були гіпертро-фовані і торзовані.

Матеріал направили до лабораторії для гістологічного і бактеріологічного дослідження. Після видалення сім’яника та розрізу білкової оболонки в паренхімі виявили порожнину, заповнену гноєм зеленого кольору і залишками паренхіми (рис.), хвіст і тіло придатка були значно збільшені.

Гістопатологія

Гістологічне дослідження правого сім’яника виявило гостре гнійне запалення і коагулятивний некроз, можливо, через поєднання інфаркту та інфекційного процесу. На одному із зрізів сім’яника виявили нормальні сім’явиносні канальці, вистелені сертолієвими клітинами з ознаками розсіяного запалення.

У зрізах сім’яного канатика виявили тромбоз судин в стадії організації, а також численні капіляри реваскуляризації. Запальні зміни у канатику, як і наявність зрілих тромбів, свідчили про інфаркт, що стався за 1 -2 тижні до кастрації. Велика кількість гною у сім’янику була пов’язана з бактеріальною інфекцією (рис. 5 і 6). Гістологічного дослідження придатка не проводили.

Післяопераційний догляд та подальші спостереження

Після операції післяопераційних ускладнень не відзначалося. Протягом перших 24 год. вводили пеніциліну калієву сіль (22000 МО/кг в/в кожні 6 год.) і гентаміцин (4,4 мг/кг . в/в кожні 24 год.). Протягом наступних трьох днів застосовували флуніксин меглумін. З правого сім’яника вдалося ізолювати чисту культуру Corynebacterium pseudotuberculosis, яка виявилася чутливою до всіх тестованих антибіотиків.

На 12-й день госпіталізації жеребцю почали задавати триметоприм-сульфаметоксазол (25 мг/кг per os кожні 12 год.) і таблетки ріфампіну (5 мг/кг per os кожні 24 год.). Пацієнта виписали через 4 дні та призначили 30-денну антибіотикотерапію.

Протягом трьох років після операції жеребець почував себе добре, репродуктивні показники були задовільними.

Обговорення результатів

Бактеріальний орхіт вважається досить рідкісним захворюванням сім’яників у коней [3, 8, 13]. Виникає орхіт внаслідок гематогенного поширення бактерій чи локального бактеріального ураження після проникаючих ран мошонки [26]. Можливе також і ретроградне занесення інфекції з придатка [11 ]. У коня, описаного у даній статті, ознак травми під час обстеження мошонки не встановили. Отже, найбільш ймовірно занесення інфекції відбулося гематогенним шляхом.

Від коней, хворих орхітом, виділяли такі мікроорганізми як Streptococcus spp., Staphylococcus aureus, Pseudomonas maliei, Salmonella spp., Klebsiella pneumoniae, Brucella spp., Escherichia coli, Arcanobacterium pyogenes and Actinobacillus equul [3, 13, 11, 8, 19, 20, 23]. Гострий орхіт завжди супроводжується гарячкою, коліками, зниженням лібідо, збільшенням ураженого сім’яника і кульгавістю [23]. Уражені сім’яники гарячі, щільні, дещо набряклі і болючі [25].
Corynebacterium pseudotuberculosis — грампозитивна внутрішньоклітинна плеоморфна бактерія [18]. Клінічні ознаки включають: виразковий лімфангіт, утворення підшкірних і внутрішніх абсцесів, бактеремію та аборти [4, 5, 27, 18]. Воротами для проникнення збудника є садна чи рани шкіри і слизових оболонок [1, 18, 27].

У коней найбільша кількість випадків спостерігалася у посушливі роки влітку та рано восени. Вважається, що не останню роль у розповсюдженні хвороби відіграють фактори навколишнього середовища [1]. Важливим чинником передачі збудника у коней можуть бути комахи [27].

В більшості уражених коней розвивається один зовнішній абсцес [1]. Множинні абсцеси з’являються у невеликої кількості уражених коней (25%), а внутрішні абсцеси взагалі зустрічаються рідко (< 10%). Найчастіше уражуються ділянка грудини, вентральна частина черева, препуцій, пахвова ділянки і кінцівки [1,12].

Внутрішні абсцеси можуть локалізуватися у печінці, нирках і селезінці [1, 18, 27]. Рівень смертності у коней з внутрішньою абсцедацією при інфекції С. pseudotuberculosis, коливався в межах 28 — 40 % [1, 18, 27].

С. pseudotuberculosis відома як етіологічний фактор епідидиміту-орхіту у дрібних жуйних [22], проте автори не знайшли жодних задокументованих даних про ураження сім’яників С. pseudotuberculosis. Ми вважаємо, що це перше повідомлення про випадок орхіту спричиненого С. pseudotuberculosis у коней.

Постановка діагнозу при системних інфекціях супроводжується труднощами, так як визначити локалізацію вогнища інфекції (особливо за прихованого перебігу), а також через неспецифічність клінічних ознак, таких як анорексія, гарячка, апатія і втрата живої маси [18].

Гематологічні та біохімічні дослідження виявляють нейторофілію, лейкоцитоз, гіперглобулінемію, гіпер-фібриногенемію, легку анемію і підвищення активності ферментів печінки [1, 18, 27]. Підтвердження діагнозу проводять серологічно [1, 18, 27]. Під час першої госпіталізації клінічні симптоми і відхилення у лабораторні аналізах пацієнта пов’язували з перебігом хронічного інфекційного процесу.

Враховуючи дані про абсцес на грудній клітці, у співробітників госпіталю виникла підозра щодо можливості утворення внутрішніх абсцесів, викликаних С. pseudotuberculosis, проте вогнище гнійного запалення (у правому сім’янику) виявили лише після кастрації жеребця.

Даний випадок демонструє, що для виявлення внутрішніх абсцесів необхідно проводити УЗД [1, 18, 27] та диференціювати їх від інших патологій, зокрема, гематом. Свіжі гематоми сім’яника на вигляд подібні до corpus haemorrhagicum, що виявляються на яєчниках кобил, і мають вигляд точкових сіро-чорних утворень.

Якщо гематома все ще наповнюється, в сім’янику можна візуалізувати порожнину з гіпоехогенною кров’ю, яка ще не згорнулась [24]. Коли гематома переходить у стадію організації, вона стає більш ехоген-ною, перевищуючи за ехогенністю оточуючі тканини ім’яника. В ураженій області також можуть утворюватись нитки фібрину і спайки [24].

Абсцеси на УЗД характеризуються поодинокими або множинними гіпоехогенними ділянками [1,18, 27]. Підчас першої госпіталізації жеребця сонографію правого сім’яника не проводили, тоді як у паренхімні вже відбулися зміни, відповідно їх можна було б виявити за допомогою УЗД.

Перекручення сім’яного канатика виникає через обертання чи скручування канатика навколо вентральної осі [15, 16, 27]. Ступінь торзії сім’яного канатика у коней варіює між 180-360′ [26]. Одностороннє чи двостороннє 180* перекручення як правило виявляють випадково під час клінічного обстеження репродуктивної функції близько у 1,1-5,92 % жеребців [10, 26].

Патологію можна виявити по ненормальному (передньому) розташуванню хвоста придатка [9]. Проте, якщо перекручення не перевищує 180е, таке явище не призводить до негативних наслідків і не впливає на якість сперми [14, 15, 16, 24]. Більше того, за даними імпульсно-хвильової допплерографії, не встановлено впливу торзії на кровопостачання сім’яника [17].

Сильніше обертання призводить до перекручування сім’яного канатика, що викликає сильне ушкодження судин, біль в черевній порожнині і набряк мошонки, а також збільшення, ущільнення та болючість сім’яника [9, 21]. У даному випадку на перекручення сім’яного канатика на 180е не звернули особливої уваги, його роль у патогенезі септичного орхіту та виникненні описаної симптоматики не вивчена.

Велика кількість гною у сім’янику пояснюється первинною бактеріальною інфекцією, яка спричинила вторинну ішемію, інфаркт паренхіми і розплавлення її гноєм. Ішемія могла виникнути під впливом тиску гнійної кісти на паренхіму сім’яника.

Не зовсім закономірним у даному випадку був занадто великий інтервал між появою абсцесу сім’яника і зовнішнього абсцесу. Зазвичай, після ліквідації вогнища інфекції більшість коней залишаються здоровими і протягом подальших років [1].

У досліді з 538 тваринами з інфекцією С. pseudotuberculosis, у 46 (8,6 %) з них зустрічалися рецидиви [1]. В іншому досліді, де задіяли ЗО коней з внутрішніми інфекціями, викликаними С. pseudotubercubsis, тільки в однієї тварини в минулому спостерігався зовнішній абсцес, який вилікували за шість місяців до обстеження [18].

Патогенез розвитку внутрішніх абсцесів не з’ясований. У експериментально інфікованих дрібних жуйних виявили, що як тільки С. pseudotubercubsis потрапляє на ушкоджену шкіру і слизові оболонки, відбувається міграція макрофагів до місця інвазії і їх фагоцитоз [1].

Здатність цих бактерій протягом тривалого часу виживати у макрофагах пояснює виникнення рецидивів інфекції у частини коней через рік і більше. До речі, у п’яти тварин рівень специфічних антитіл в сироватці крові все ще був високим більш ніж через рік після вилікування.

Це може вказувати на наявність бактерій в організмі реконвапесцентів, а тому тварини залишаються серопозитивними [1]. В даному випадку первинним вогнищем внутрішньої інфекції міг бути сім’яник, проте довести це неможливо, адже протягом трьох років після ліквідації зовнішнього абсцесу, а також після видалення сім’яника тварина була здоровою.

Завдяки УЗД вдалося вчасно виявити початкові стадії ураження паренхіми контрлатерального сім’яника, отже видалення правого повністю врятувало нормальну морфологію та функцію лівого сім’яника.

Дана стаття описує розвиток атипової внутрішньої інфекції, викликаної С. pseudotubercubsis у коней і підкреслює труднощі діагностики деяких випадків. При підозрі на розвиток внутрішнього інфекційного процесу, коли його локалізацію визначити неможливо, слід брати до уваги усі можливі місця ураження, навіть такі як сім’яник. Цей випадок підкреслює необхідність моніторингу якості сперми у жеребців, що в минулому були уражені С. pseudotuberculosis.

Вас также заинтересует это:

Comments (0)

Комментариев нет

Нет комментариев.

Добавить комментарий

Имя (required)

Е-маил (required)

Сайт