22.05.2014
Стафилококк свиней
Рубрика: СвиньиАвтор: admin
СТАФІЛОКОК ВІД СВИНЕЙ ДО ЛЮДИНІ
Діана Меемкен, Томас Блах, відділення епідеміології Вищої ветеринарної школи Ганновера, Німеччина
Метицилін-резистентний (!) Staphylococcus aureus (MRSA) — це штам стафілококів, резистентних до b-лактамних антибіотиків. Основний компонент цієї стійкості — так званий А-ген, який кодує утворення модифікованого пеніцилін-зв’язуючого протеїну і через це перешкоджає вбудовуванню р-лактаму в клітинну стінку (Berger-Bachi, 2002).
У медицині інфекція, викликана Staphylococcus aureus, відома з 1960-х років (Barber, 1964). У ветеринарній практиці про метицилін-резистентний золотистий стафілокок вперше згадується в 1972 році як про збудника маститів у бельгійських корів.
У наступні роки цей мікроорганізм спорадично виділявся і від інших домашніх і продуктивних тварин за клінічних випадків інфекції шкіри та й ще ы м’яких тканин, також пневмонії, ендокардитів і септицемії.
У 2005 році в центрі уваги ветеринарів і медиків виявилися свині, коли після виникнення післяпологового маститу в селянки, причиною якого став золотистий стафілокок, було проведено бактеріологічне обстеження свиней, які перебували на фермі.
При цьому у дев’яти з 10 свиней була виявлена колонізація MRS А носової порожнини. Всі ізоляти (і отримані від селянки, і виділені від свиней) за генетичною структурою були віднесені до типу ST398, який у обстежуваних свиней не викликав явних клінічних ознак.
На підставі цього в 2007 році в Нідерландах були проведені масштабні дослідження свинопоголів’я на носійство MRS А. Частота присутності MRS А в носових змивах на різних фермах була в межах від 11% до 54%. Крім того, значне поширення MRSA такого типу ST398 у свиней було виявлено в Іспанії, Данії, Бельгії та Канаді.
Внаслідок великої частоти MRSA-носійства у свиней в Голландії і відсутності даних про це по Німеччині відділенням епідеміології Вищої ветеринарної школи Ганновера та Національним ре-ференс-центром з стафілококової інфекції була проведена спільна робота щодо цілеспрямованого дослідження назальних мазків у свиней на присутність MRSA.
З березня по жовтень 2007 року було обстежено 678 свиней різних вікових груп з 347 стад у двох федеральних землях Німеччини (Нижня Саксонія і Північний Рейн — Вестфалія). Тварини не мали клінічних і патологічних ознак захворювання з участю MRSA. Отримані від них мазки з носової порожнини були направлені в лабораторію для виділення мікроорганізмів і генетично-молекулярно-го визначення їх типу.
Одночасно, щоб визначити потенційну антропозоонозну небезпеку цього збудника, дослідження проводили також серед людей, що мали контакт зі свинями за родом своєї професійної діяльності. У обстежену групу увійшли 28 практикуючих ветлікарів, які обслуговують свинопоголів’я, 50 співробітників ветслужби м’ясокомбінатів, де проводили забій свиней, і вісім співробітників діагностичної лабораторії, які працювали зі свинячим патматеріалом. Узяті у них мазки з носової порожнини також були відправлені в лабораторію.
В результаті проведених досліджень у 13% тварин на 18% ферм був виділений метицилін-резис-тентний золотистий стафілокок. У всіх ізолятах був визначений тип ST398. З 86 чоловік, що пройшли обстеження, носіями MRS А виявилися 20.
Найбільш високий відсоток MRSA-інфікованих було зареєстровано серед ветлікарів (36%) і співробітників лабораторії (38%). З 50 працівників м’ясокомбінатів мікроорганізм був виділений тільки у 14%. У всіх 20 ізолятах також був визначений тип ST398. Клінічних проявів захворювань, викликаних MSRA, у обстежених осіб не спостерігалося.
Як випливає з наведених даних, в Німеччині, як і в інших країнах, відзначається висока частота колонізації носової порожнини домашніх свиней MRSA. Так як всі виділені від свиней ізоляти належать до клональної лінії ST398 і оскільки в інших дослідженнях цей штам у свиней також домінує, можна говорити про безсумнівну адаптацію збудника до цього виду тварин.
Зростання частоти випадків виділення MRSA ST398 у звичайних людей, які за родом професійної діяльності контактують зі свинями та продукцією свинарства, свідчить про передачу збудника між свинею і людиною. Крім того, показана залежність між тривалістю контакту людей з живими свинями та відсотком позитивних проб. Так, практикуючі ветлікарі мінімум вдвічі частіше піддавалися колонізації MRSA БТ398, ніж ветсанексперти на м’ясокомбінатах.
Хоча у людей штами MRSA типу БТ398 рідше були причиною клінічних захворювань, цілком обґрунтованою стала зацікавленість з боку медицини і ветеринарії в подальших дослідженнях цього штаму, очевидно тісно пов’язаного зі свинями.
Наявність цієї видовий асоціації дає «епідеміологічний шанс» простежити динаміку розповсюдження збудника до того, як в результаті генетичної мутації він набуде патогенності.
У той же час люди, які в силу професійної діяльності мають прямий або непрямий контакт зі свинями, за допомогою скринінгу зможуть захистити себе та інших, і в разі необхідності пройти необхідну санацію.
Таким чином, з отриманих до теперішнього часу відомостей з даного питання можна зробити наступний висновок: поки немає підстав вважати, що контакт з свинопоголів’ям або продуктами забою свиней, а також споживання свинячого м’яса несуть підвищений ризик для здоров’я людей. Однак для профілактики можливої антропозоонозної загрози з боку MRSA ST398 ситуація обов’язково повинна залишатися під наглядом.
Вас также заинтересует это:
Comments (0)
Комментариев нет
Нет комментариев.
